The Relationship Between the Motif of Memory/Remembrance and One of Its Aspects Concerning the Command to Exterminate the Canaanites in Deuteronomy 7 = Zvʼjazok miž motyvom pamʼjati / pam’jatuvannja ta odnym iz joho aspektiv, ščo stosujetʹsja nakazu vynyščyty chanaanejan u Vtorozakonni 7
This article explores the specific features of the theological connection between the motif of memory/remembrance and one of its aspects, namely, the command to exterminate the seven nations of Canaan. It is argued that viewing the world through the lens of covenant doctrine, which defines the found...
| Subtitles: | Zvʼjazok miž motyvom pamʼjati / pam’jatuvannja ta odnym iz joho aspektiv, ščo stosujetʹsja nakazu vynyščyty chanaanejan u Vtorozakonni 7 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Electronic Article |
| Language: | English |
| Check availability: | HBZ Gateway |
| Interlibrary Loan: | Interlibrary Loan for the Fachinformationsdienste (Specialized Information Services in Germany) |
| Published: |
2025
|
| In: |
Bogoslovs'ki rozdymi
Year: 2025, Volume: 23, Issue: 1, Pages: 46-63 |
| Further subjects: | B
Jahve
B Covenant B Holiness B Violence B nasylʹstvo B Memory B pamʼjatʹ B Deuteronomy B Yahweh B svjatistʹ B Vtorozakonnja B zavit |
| Online Access: |
Volltext (kostenfrei) Volltext (kostenfrei) |
| Summary: | This article explores the specific features of the theological connection between the motif of memory/remembrance and one of its aspects, namely, the command to exterminate the seven nations of Canaan. It is argued that viewing the world through the lens of covenant doctrine, which defines the foundation and essence of the connection itself in the book of Deuteronomy, is imperative in nature. As a result, the study does not dispute the legitimacy of violence. Instead, it reasserts necessity for this practice in the context of God's evolving relationship with His people at specific border periods of the event-time continuum. That means that the violence mentioned in the book of Deuteronomy 7 is theologically vindicated. Also, for the first time in a discussion of this kind, the necessary negative and positive elements (destruction and freedom) that shaped the content and form of corporate memory generated by two fundamental events in the history of the people of Israel (Egypt and the conquest of Canaan) were identified. The text highlights both the theoretical and practical nuances of "remembrance," and the specifics of its worldview theological adversary — the motif of forgetting. U statti doslidžujutʹsja osoblyvosti bohoslovsʹkoho zv’jazku miž motyvom pam’jati / pam’jatuvannja ta odnym iz joho aspektiv, a same nakazom vynyščyty sim chanaansʹkych narodiv. Stverdžujetʹsja, ščo pohljad na svit krizʹ pryzmu doktryny zapovitu, jaka vyznačaje osnovu i sutnistʹ samoho zv’jazku v knyzi Povtorennja Zakonu, maje imperatyvnyj charakter. Jak naslidok, doslidžennja ne zaperečuje lehitymnistʹ nasylʹstva. Navpaky, vono pidtverdžuje neobchidnistʹ cijei͏̈ praktyky v konteksti evoljucii͏̈ Božych stosunkiv zi Svoi͏̈m narodom u pevni prykordonni periody podijevo-časovoho kontynuumu. Ce označaje, ščo nasylʹstvo, zhadane v knyzi Povtorennja Zakonu 7, otrymuje bohoslovsʹke vypravdannja. Takož vperše v dyskusii͏̈ takoho rodu vyznačeno neobchidni nehatyvni i pozytyvni elementy (rujnuvannja i svoboda), jaki sformuvaly zmist i formu korporatyvnoi͏̈ pamʺjati, porodženoi͏̈ dvoma fundamentalʹnymy podijamy v istorii͏̈ izrai͏̈lʹsʹkoho narodu (Jehypet i zavojuvannja Chanaanu). U teksti vysvitljujutʹsja jak teoretyčni ta praktyčni njuansy «pamʺjati», tak i specyfika i͏̈i͏̈ svitohljadno-teolohičnoho suprotyvnyka – motyvu zabuttja. У статті досліджуються особливості богословського зв’язку між мотивом пам’яті / пам’ятування та одним із його аспектів, а саме наказом винищити сім ханаанських народів. Стверджується, що погляд на світ крізь призму доктрини заповіту, яка визначає основу і сутність самого зв’язку в книзі Повторення Закону, має імперативний характер. Як наслідок, дослідження не заперечує легітимність насильства. Навпаки, воно підтверджує необхідність цієї практики в контексті еволюції Божих стосунків зі Своїм народом у певні прикордонні періоди подієво-часового континууму. Це означає, що насильство, згадане в книзі Повторення Закону 7, отримує богословське виправдання. Також вперше в дискусії такого роду визначено необхідні негативні і позитивні елементи (руйнування і свобода), які сформували зміст і форму корпоративної пам'яті, породженої двома фундаментальними подіями в історії ізраїльського народу (Єгипет і завоювання Ханаану). У тексті висвітлюються як теоретичні та практичні нюанси «пам'яті», так і специфіка її світоглядно-теологічного супротивника – мотиву забуття. |
|---|---|
| ISSN: | 2789-1577 |
| Contains: | Enthalten in: Bogoslovs'ki rozdymi
|
| Persistent identifiers: | DOI: 10.29357/2789-1577.2025.23.1.3 |
