Bohoslov’ja pislja Prosvitnyctva: miž morallju ta relihijeju (vid Danielja Defo do Martina Bubera) = Theology after Enlightenment: Between Moral and Religion (from Daniel Defoe to Martin Buber)
Богослов’я після Просвітництва: між мораллю та релігією (від Даніеля Дефо до Мартіна Бубера)
The article considers the questions of relations between religion and morality, how it appeared in the culture of European Enlightenment, and its further theological resonance. Already in the beginning of the 18th century the problem of relations between religion and morality was eloquently consider...
| Subtitles: | Theology after Enlightenment: Between Moral and Religion (from Daniel Defoe to Martin Buber) «METODOLOGII BOGOSLOVSKICH ISSLEDOVANIJ» |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Electronic Article |
| Language: | English |
| Check availability: | HBZ Gateway |
| Interlibrary Loan: | Interlibrary Loan for the Fachinformationsdienste (Specialized Information Services in Germany) |
| Published: |
2018
|
| In: |
Bogoslovskie razmyšlenija
Year: 2018, Volume: 21, Pages: 77-96 |
| Further subjects: | B
dialoh
B Dialogue B Morality B Enlightenment B Revelation B odkrovennja B relihija B Religion B Boh B Prosvitnyctvo B God B moralʹ |
| Online Access: |
Volltext (kostenfrei) Volltext (kostenfrei) |
| Summary: | The article considers the questions of relations between religion and morality, how it appeared in the culture of European Enlightenment, and its further theological resonance. Already in the beginning of the 18th century the problem of relations between religion and morality was eloquently considered in Daniel Defoe’s "Robinson Crusoe". The main character of this novel, who happened to be alone at a desert island, first becomes a true Christian, and then tests his moral, and only later on also religious attitudes in communication with the local cannibal, meaningfully called "Friday". Voltaire in his L’Ingénu develops this problem further: his character, an Indian converted into Christianity, spontaneously arrives to all-rounded moral criticism of Christianity. Marquis de Sade in his La Philosophie dans le boudoir takes up this motive of all-rounded moral criticism of Christianity, but comes to much more radical conclusions: if a truly rational person necessarily will reach atheism, common people need religion in order to feel certain moral limits; however, this religion cannot be Christianity. Finally, Martin Buber’s works show how topical this problem, discovered by the Enlightenment, remains also in our contemporary culture - and, also, which peculiar difficulties and perspectives appear here in the theological dimension. To solve the problem, posed by the Enlightenment, Buber has to draw a distinction between religion and religiosity, and also postulate continuity of God’s revelation and dialogue between human being and God. Stattja rozhljadaje pytannja pro spivvidnošennja relihii͏̈ ta morali, jak vono postalo v kulʹturi jevropejsʹkoho Prosvitnyctva, a takož joho podalʹši bohoslovsʹki vidlunnja. Vže na počatku visimnadcjatoho stolittja problema spivvidnošennja morali ta relihii͏̈ krasnomovno postavlena v romani Danielja Defo «Robinzon Kruzo», heroj jakoho na bezljudnomu ostrovi speršu peretvorjujetʹsja na spravžnʹoho chrystyjanyna, a potim vyprobovuje svoi͏̈ moralʹni, i lyše potim takož relihijni zasady v dialozi z miscevym kanibalom, kotroho vin ne vypadkovo nazvav «P’jatnycja». Volʹter u svoi͏̈j povisti «Ščyroserdnyj» rozvyvaje cju problematyku šče dali: joho heroj-indianecʹ spontanno dochodytʹ vsebičnoi͏̈ moralʹnoi͏̈ krytyky chrystyjanstva. Markiz de Sad u svoi͏̈j «Filosofii͏̈ v buduari» pidchopljuje motyv vsebičnoi͏̈ moralʹnoi͏̈ krytyky chrystyjanstva, ale robytʹ z nʹoho radykalʹniši vysnovky: jakščo po-spravžnʹomu rozumna ljudyna neodminno maje dijty atei͏̈zmu, to dlja prostoljudu relihija potribna, ščob prypysuvaty narodu jakisʹ-to moralʹni ramky; vtim, ce až nijak ne može buty chrystyjanstvo. Narešti, tvory Martina Bubera pokazujutʹ, naskilʹky aktualʹnoju problematyka, vidkryta Prosvitnyctvom, zalyšajetʹsja i v našij sučasnij kulʹturi – a takož, jaki osoblyvi trudnošči ta perspektyvy tut vynykajutʹ same u bohoslovsʹkomu plani. Dlja rozv’jazannja problemy, postavlenoi͏̈ Prosvitnyctvom, Buberu dovodytʹsja rozriznyty relihiju ta relihijnistʹ, a takož postuljuvaty bezperervnistʹ Božoho odkrovennja i dialohu miž ljudynoju ta Bohom. Стаття розглядає питання про співвідношення релігії та моралі, як воно постало в культурі європейського Просвітництва, а також його подальші богословські відлуння. Вже на початку вісімнадцятого століття проблема співвідношення моралі та релігії красномовно поставлена в романі Даніеля Дефо «Робінзон Крузо», герой якого на безлюдному острові спершу перетворюється на справжнього християнина, а потім випробовує свої моральні, і лише потім також релігійні засади в діалозі з місцевим канібалом, котрого він не випадково назвав «П’ятниця». Вольтер у своїй повісті «Щиросердний» розвиває цю проблематику ще далі: його герой-індіанець спонтанно доходить всебічної моральної критики християнства. Маркіз де Сад у своїй «Філософії в будуарі» підхоплює мотив всебічної моральної критики християнства, але робить з нього радикальніші висновки: якщо по-справжньому розумна людина неодмінно має дійти атеїзму, то для простолюду релігія потрібна, щоб приписувати народу якісь-то моральні рамки; втім, це аж ніяк не може бути християнство. Нарешті, твори Мартіна Бубера показують, наскільки актуальною проблематика, відкрита Просвітництвом, залишається і в нашій сучасній культурі – а також, які особливі труднощі та перспективи тут виникають саме у богословському плані. Для розв’язання проблеми, поставленої Просвітництвом, Буберу доводиться розрізнити релігію та релігійність, а також постулювати безперервність Божого одкровення і діалогу між людиною та Богом. |
|---|---|
| ISSN: | 2521-179X |
| Contains: | Enthalten in: Bogoslovskie razmyšlenija
|
| Persistent identifiers: | DOI: 10.29357/2521-179X.2018.21.5 |
