Civic and legal provision of freedom of missionary activity
Ukraine is a country of freedom of beliefs and beliefs. The Constitution of the country (Article 35) provides its citizens with not only the right to profess any religion, but also the freedom of religious activity, prohibits the binding of any one of the religions by recognizing it as a state. In t...
Subtitles: | Громадянське і правове забезпечення свободи місіонерської діяльності |
---|---|
Main Author: | |
Format: | Electronic Article |
Language: | Ukrainian |
Check availability: | HBZ Gateway |
Journals Online & Print: | |
Fernleihe: | Fernleihe für die Fachinformationsdienste |
Published: |
HO "Ukraïns'ka Asociacija relihijeznavciv"
2013
|
In: |
Relihijna svoboda
Year: 2013, Issue: 17/18, Pages: 204-207 |
Online Access: |
Presumably Free Access Volltext (lizenzpflichtig) Volltext (lizenzpflichtig) |
Summary: | Ukraine is a country of freedom of beliefs and beliefs. The Constitution of the country (Article 35) provides its citizens with not only the right to profess any religion, but also the freedom of religious activity, prohibits the binding of any one of the religions by recognizing it as a state. In the civil society of Ukraine, each of its citizens is sovereign. In accordance with the Law on Freedom of Conscience and Religious Organizations (Article 3), he is free to accept or change his religion of his choice. Every citizen has the right to express and freely distribute his religious beliefs. "No one can set obligatory beliefs and outlooks. No coercion is allowed in determining a citizen's attitude to religion ..., to participation or non-participation in worship, religious rites and ceremonies, teaching religion. " Thus, by proclaiming the right to freedom of religion, freedom of religion, the Ukrainian state, if it considers itself to be democratic and claims to join such a united Europe, is obliged to create conditions for the functioning of different religions in its territory. Україна - країна свободи світоглядів і віросповідань. Конституція країни (ст. 35) забезпечує її громадянам не тільки право сповідувати будь-яку релігію, а й свободу релігійної діяльності, забороняє обов’язковість якоїсь однієї з релігій шляхом визнання її державною. В утверджуваному в Україні громадянському суспільстві кожний її громадянин є суверенним. У відповідності із Законом про свободу совісті та релігійні організації (ст. 3) він вільний приймати чи змінювати релігію за своїм вибором. Кожний громадянин має право виражати і вільно поширювати свої релігійні переконання. «Ніхто не може встановлювати обов’язкових переконань і світогляду. Не допускається будьяке примушування при визначенні громадянином свого ставлення до релігії…, до участі або неучасті в богослужіннях, релігійних обрядах і церемоніях, навчання релігії». Таким чином, проголошуючи право на свободу віросповідань, свободу релігієвибору, Українська держава, якщо вона вважає себе демократичною і претендує такою ввійти в Об’єднану Європу, зобов’язана створити умови для функціонування на своїй території різним релігіям. |
---|---|
ISSN: | 2663-0818 |
Contains: | Enthalten in: Relihijna svoboda
|
Persistent identifiers: | DOI: 10.32420/rs.2013.17-18.1007 |