The Specificity of the Interpretation of Freedom by S. Kierkegaard in the Context of Modernization of Christianity
Existential-humanistic psychology has started the tradition of the creative transformation of classical-existentialist ideas in the practice of their involvement and application in psychology and psychotherapy. The source of these qualitative changes in the psychology of the twentieth and early XXI...
| Subtitles: | Специфіка інтерпретації свободи С.К’єркегором в контексті осучаснення християнства |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Electronic Article |
| Language: | Ukrainian |
| Check availability: | HBZ Gateway |
| Journals Online & Print: | Drawer...
|
| Fernleihe: | Fernleihe für die Fachinformationsdienste |
| Published: |
HO "Ukrai͏̈ns'ka Asociacija relihijeznavciv"
2016
|
| In: |
Relihijna svoboda
Year: 2016, Volume: 1, Issue: 19, Pages: 52-54 |
| Online Access: |
Presumably Free Access Volltext (lizenzpflichtig) Volltext (lizenzpflichtig) |
| Summary: | Existential-humanistic psychology has started the tradition of the creative transformation of classical-existentialist ideas in the practice of their involvement and application in psychology and psychotherapy. The source of these qualitative changes in the psychology of the twentieth and early XXI centuries was, in particular, the multifaceted creativity and ideas of S. Kierkegaard. His religious anthropology was rooted not only in Christology, but also in psychology. But psychology does not become a means of indulgence for a little foolish person, but a way to show her what she had not known about herself before. Contrary to the natural sciences of the time, his method did not set human boundaries, because it proceeded from the fact that the horizons of her hopes are, in principle, endless and the purpose of each person is to become equal with him. "WITH. Kierkegorov's main idea is, "writes M. Biergoso," that a person should be understood as a relationship: a constant attitude towards himself, his environment, and God. This is the most successful definition of the inseparable triad of the basic existential problem ..., which defines Kierkegaard's thinking as a whole". Екзистенціально-гуманістична психологія започаткувала традицію креативної трансформації класично-екзистенціалістських ідей у практиці їхнього залучення й застосування в психології та психотерапії. Джерелом цих якісних змін в психології ХХ та початку ХХІ століть і стала, зокрема, багатогранна творчість та ідеї С. К’єркеґора. Його релігійна антропологія була вкорінена не лише в христологію, але й у психологію. Але психологія стає у нього не засобом поблажливості до маленької нерозумної людини, а способом показати їй таке, чого вона раніше про себе не знала. Всупереч природничонауковій психології того часу, його метод не ставив меж людині, тому що виходив з того, що обрій її сподівань в принципі нескінченний і призначення кожної людини - стати в один рівень з ним. "С. К’єркеґорова основна ідея полягає в тому, - пише М. Б’єргсо, - що людину слід розуміти як відношення: постійне ставлення щодо себе, свого оточення і до Бога. Це є найбільш вдале визначення нерозривної тріади основної екзистенційної проблеми, …, яка визначає К’єркеґорове мислення в цілому". |
|---|---|
| ISSN: | 2663-0818 |
| Contains: | Enthalten in: Relihijna svoboda
|
| Persistent identifiers: | DOI: 10.32420/rs.2016.19.1.922 |