Isichasm in the spiritual culture of Kiev and Moscow Rus
For Byzantium, the XIV century was the time of its last elevation in culture, which was called "Paleologic Renaissance." His main content was "hesychast disputes", which lasted for thirty years and took frequent political forms. The main subjects of this discussion were, on the o...
| Subtitles: | Ісихазм у духовній культурі Київської та Московської Русі |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Electronic Article |
| Language: | Ukrainian |
| Check availability: | HBZ Gateway |
| Journals Online & Print: | Drawer...
|
| Fernleihe: | Fernleihe für die Fachinformationsdienste |
| Published: |
HO "Ukrai͏̈ns'ka Asociacija relihijeznavciv"
2000
|
| In: |
Ukrai͏̈ns'ke relihijeznavstvo
Year: 2000, Issue: 14, Pages: 62-69 |
| Online Access: |
Presumably Free Access Volltext (lizenzpflichtig) Volltext (lizenzpflichtig) |
| Summary: | For Byzantium, the XIV century was the time of its last elevation in culture, which was called "Paleologic Renaissance." His main content was "hesychast disputes", which lasted for thirty years and took frequent political forms. The main subjects of this discussion were, on the one hand, the Calabrian monk Barlaam, who came from Italy, where he received Latin education, and on the other hand, the Thessalonian Metropolitan Gregory Palam, who spoke on behalf of the Athos monks. The followers of Palami received the name "Palamit". Varlaam and Palama were representatives of two opposite directions in Byzantine culture of the XIV century. - "anti-knitting" and monastic-church (hesychastic). Для Візантії XIV століття стало часом її останнього піднесення в культурі, який одержав назву "палеологівського ренесансу". Його основний зміст склали "ісихастські суперечки", що тривали протягом тридцяти років та приймали часто гострі політичні форми. Головними персонами цієї дискусії були, з одного боку, калабрийський чернець Варлаам, що прибув з Італії, де одержав латинську освіту, а з іншого боку, солунський митрополит Григорій Палама, який виступив від імені афонських ченців. Послідовники Палами одержали назву "паламітів". Варлаам і Палама були представниками двох протилежних напрямків у візантійській культурі XIV ст. - "антикізуючого" та монастирсько-церковного (ісихастського). |
|---|---|
| ISSN: | 2617-9792 |
| Contains: | Enthalten in: Ukrai͏̈ns'ke relihijeznavstvo
|
| Persistent identifiers: | DOI: 10.32420/2000.14.1075 |