Geopolitical consequences of the transfer of the Metropolitan Department from Kiev to Vladimir over Klyazma (13th c.)
The relocation of two Metropolitan Metropolitan Kirill II (1250-1281) and Maxim (1285-1305) to the North, to Vladimir above Klyazma, put the Galicia-Volyn state and the Ukrainian Church in a difficult position. While Kiev remained the actual Metropolitan Chair, the latter could stay in the northern...
| Subtitles: | Геополітичні наслідки перенесення митрополичої кафедри з Києва до Володимира над Клязьмою (ХІІІ ст.) |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Electronic Article |
| Language: | Ukrainian |
| Check availability: | HBZ Gateway |
| Journals Online & Print: | Drawer...
|
| Fernleihe: | Fernleihe für die Fachinformationsdienste |
| Published: |
HO "Ukraïns'ka Asociacija relihijeznavciv"
2005
|
| In: |
Ukraïns'ke relihijeznavstvo
Year: 2005, Issue: 34, Pages: 95-104 |
| Online Access: |
Presumably Free Access Volltext (lizenzpflichtig) Volltext (lizenzpflichtig) |
| Summary: | The relocation of two Metropolitan Metropolitan Kirill II (1250-1281) and Maxim (1285-1305) to the North, to Vladimir above Klyazma, put the Galicia-Volyn state and the Ukrainian Church in a difficult position. While Kiev remained the actual Metropolitan Chair, the latter could stay in the northern Russian cities for a long time, without causing much anxiety or dissatisfaction in the South. However, with the relocation of Metropolitan Maxim to permanent residence in the capital of the North-Russian Grand Duke (1299), the rulers of the southwestern region of Russia realized that in this way they were losing significant spiritual and political power, which henceforth gave the North the advantage of the All-Russian genius. Переселення двох Київських митрополитів Кирила II (1250-1281) і Максима (1285-1305) на Північ, до Володимира над Клязьмою, поставило Галицько-Волинську державу і Українську Церкву у важке становище. Допоки Київ залишався фактичною кафедрою митрополита, останній міг довгий час перебувати в північно-руських містах, не викликаючи на Півдні особливо сильного занепокоєння чи невдоволення. Однак з переміщенням митрополита Максима на постійне перебування у столицю північно-руського великого князя (1299), правителі південно-західного регіону Русі зрозуміли, що таким чином вони втрачають значну духовно-політичну силу, яка віднині давала Півночі перевагу у питанні про загальноруську гегемонію. |
|---|---|
| ISSN: | 2617-9792 |
| Contains: | Enthalten in: Ukraïns'ke relihijeznavstvo
|
| Persistent identifiers: | DOI: 10.32420/2005.34.1584 |