Religion is an integral part of ethno-national consciousness
The problem of ethnic self-identification became especially relevant in the 21st century. as a result of global globalization processes. It has long gone beyond the limits of purely scientific and has acquired socio-political significance, especially in the so-called so-called. national minorities l...
| Subtitles: | Релігія – невід'ємна складова етнонаціональної свідомості |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Electronic Article |
| Language: | Ukrainian |
| Check availability: | HBZ Gateway |
| Journals Online & Print: | Drawer...
|
| Fernleihe: | Fernleihe für die Fachinformationsdienste |
| Published: |
HO "Ukraïns'ka Asociacija relihijeznavciv"
2009
|
| In: |
Ukraïns'ke relihijeznavstvo
Year: 2009, Issue: 50, Pages: 166-171 |
| Online Access: |
Presumably Free Access Volltext (lizenzpflichtig) Volltext (lizenzpflichtig) |
| Summary: | The problem of ethnic self-identification became especially relevant in the 21st century. as a result of global globalization processes. It has long gone beyond the limits of purely scientific and has acquired socio-political significance, especially in the so-called so-called. national minorities living in the Diaspora. The nature of self-identity is determined by three distinct, but closely related factors: religion, culture, and state. Religion or a new religious idea becomes the dominant of the formation of a new ethnos; it is religion that determines the basic cultures of each nation. Religion and culture (in the broad sense of the term) are manifested in a certain state space, so the nature of their functioning depends largely on the state. However, relations between the state and culture are the result of the interaction of two vector-opposite processes: on the one hand, there is a tendency to form a single space-time - state - field of culture with unified norms, values, outlook and worldview (one state, one people, one culture). ; on the other, the desire of different ethno-religious groups to preserve their spatial niche and develop their own religious-cultural and legal specificity. Проблема етнічної самоідентифікації стала особливо актуальною в ХХХХІ ст. внаслідок світових глобалізаційних процесів. Вона давно вийшла поза рамки суто наукової і набула соціально-політичного значення, особливо щодо т. зв. національних меншин, які проживають у діаспорі. Характер етносамоідентифікації особистості визначають три відмінні, однак тісно взаємопов‘язані чинники: це релігія, культура та держава. Релігія або нова релігійна ідея стає домінантою формування нового етносу, саме релігія визначає основні культурі характеристики кожного народу. Релігія та культура (в широкому розумінні цього терміну) проявляються в певному державному просторі, тому характер їхнього функціонування значною мірою залежить від держави. Однак відносини держави та культури - це результат взаємодії двох векторно протилежних процесів: з одного боку - це тенденція до формування єдиного просторово-часового - державного - поля культури з уніфікованими нормами, цінностями, світоглядом та світобаченням (одна держава, один народ, одна культура); з іншого - прагнення різних етнорелігійних груп зберігати свою просторову нішу та розвивати власну релігійно-культурну та правову специфіку. |
|---|---|
| ISSN: | 2617-9792 |
| Contains: | Enthalten in: Ukraïns'ke relihijeznavstvo
|
| Persistent identifiers: | DOI: 10.32420/2009.50.2047 |