The Evolution of the Uniateism Doctrine in the Context of the Vatican's Eastern Policy at the End of the 19th and early 21st Centuries
The desire to overcome the split of Christianity in 1054, which laid the foundations for the formation of two religious systems - proclamation and Catholicism, initiated the signing of the Lyons (1274), the Ferraro-Florentine and Berestea Unions, which created a special model of the Church. Subseque...
Subtitles: | Еволюція доктрини уніатизму в контексті Східної політики Ватикану кінця ХІХ- початку ХХІ століття |
---|---|
Main Author: | |
Format: | Electronic Article |
Language: | English |
Check availability: | HBZ Gateway |
Journals Online & Print: | |
Interlibrary Loan: | Interlibrary Loan for the Fachinformationsdienste (Specialized Information Services in Germany) |
Published: |
2017
|
In: |
Ukraïns'ke relihijeznavstvo
Year: 2017, Issue: 81/82, Pages: 189-197 |
Online Access: |
Presumably Free Access Volltext (lizenzpflichtig) Volltext (lizenzpflichtig) |
Summary: | The desire to overcome the split of Christianity in 1054, which laid the foundations for the formation of two religious systems - proclamation and Catholicism, initiated the signing of the Lyons (1274), the Ferraro-Florentine and Berestea Unions, which created a special model of the Church. Subsequently, such Churches felt the pressure of Romanization, which further strengthened the Orthodox persuasion of the desire of the Apostolic See to subordinate the Orthodox Church. The mutual alienation between the Catholics and the Orthodox was deepened in the eighteenth century, when the Congregation for the Spread of Faith by the special decree in 1729 banned "communication in sacris" (joint worship and participation in the Holy Sacraments). The doubts of the Catholics in the grace of the Orthodox churches had a reciprocal reaction from the patriarchs of Constantinople, Alexandria and Jerusalem, who in 1755 issued a joint statement calling them heretics all who were outside the Orthodox Church. Прагнення подолати розкол християнства 1054 р., який заклав основи формування двох релігійних систем - провослав’я і католицизму, ініціювало укладення Ліонської (1274 р.), Ферраро-Флорентійської та Берестейської уній, які створили особливу модель Церкви. У подальшому такі Церкви відчули тиск латинізації, що ще більше зміцнило переконання православних про бажання Апостольського Престолу підпорядкувати Православну Церкву. Взаємне відчуження між католиками і православними поглибилось у XVIII ст., коли Конгрегація поширення віри спеціальним декретом в 1729 році заборонила «communication in sacris» (проведення спільних богослужінь і участь у Святих Таїнствах). Сумніви католиків у благодатності православних церков мали зворотню реакцію з боку патріархів Константинопольського, Александрійського та Єрусалимського, які в 1755 р. оприлюднили спільну заяву, назвавши єретиками всіх, хто перебуває поза Православною Церквою. |
---|---|
ISSN: | 2617-9792 |
Contains: | Enthalten in: Ukraïns'ke relihijeznavstvo
|
Persistent identifiers: | DOI: 10.32420/2017.81-82.752 |