Sekuljaryzacija jak frahmentacija sakralʹnoho ta sakralʹnoho prostoru = Secularisation as the Fragmentation of the Sacred and of Sacred Space
Секуляризація як фрагментація сакрального та сакрального простору
Contemporary conflicts about secularity in ‘the West’ tend to focus on public space. Although collective Christian heritage means that public space is rarely exclusively neutral, conflicts continue to arise over the relationship between secularity and religious symbolism, and especially over those s...
| Outros títulos: | Secularisation as the Fragmentation of the Sacred and of Sacred Space |
|---|---|
| Authors: | ; |
| Tipo de documento: | Recurso Electrónico Artigo |
| Idioma: | Ucraniano |
| Verificar disponibilidade: | HBZ Gateway |
| Journals Online & Print: | Carregar...
|
| Interlibrary Loan: | Interlibrary Loan for the Fachinformationsdienste (Specialized Information Services in Germany) |
| Publicado em: |
2024
|
| Em: |
Bogoslovs'ki rozdymi
Ano: 2024, Volume: 22, Número: 1, Páginas: 11-34 |
| Outras palavras-chave: | B
sakralʹnyj
B Public Space B sekuljaryzacija B Secularisation B Time B Sacred B publičnyj prostir B čas |
| Acesso em linha: |
Volltext (kostenfrei) Volltext (kostenfrei) |
| Resumo: | Contemporary conflicts about secularity in ‘the West’ tend to focus on public space. Although collective Christian heritage means that public space is rarely exclusively neutral, conflicts continue to arise over the relationship between secularity and religious symbolism, and especially over those symbols which derive from religious minorities. This contribution critically considers the designation of space as either sacred or secular in political imaginaries, approaching processes of secularisation as part of a fragmentation of the sacred and of sacred space. We introduce the concept of trans-liminal space: spaces which can contain multiple and potentially conflicting ascriptions of meaning. Conceptualizing public space as trans-liminal allows for contemporaneous and competing ascriptions of the secular, the sacred, the secular-sacred, and the sacred-secular, without being exclusively grounded in either. Trans-liminality does not preclude public space to be predominantly secular, but it does problematise the phenomenon of normative exclusions of religious symbols from public spaces. U centri nynišnich superečok pro «zachidnyj» sekuljaryzm dedali častiše opynjajetʹsja pytannja publičnoho prostoru. Popry te ščo v mežach kolektyvnoho chrystyjansʹkoho spadku publičnyj prostir ridko vvažajetʹsja vyključno nejtralʹnym, neporozuminnja i dali vynykajutʹ – navkolo zv’jazku miž sekuljaryzmom ta relihijnym symvolizmom, osoblyvo tym, ščo prytamannyj relihijnym menšynam. Takyj akcent zmušuje krytyčno rozhljadaty prostir jak sakralʹne abo sekuljarne javyšče v polityčnych ujavlennjach, stavljačysʹ do procesiv sekuljaryzacii͏̈ jak do častyny frahmentacii͏̈ sakralʹnoho ta sakralʹnoho prostoru. My vvodymo ponjattja transliminalʹnoho prostoru – riznych vydiv prostoru, jakym možutʹ prypysuvatysja množynni ta potencijno superečlyvi značennja. Konceptualizacija publičnoho prostoru jak transliminalʹnoho javyšča umožlyvljuje spivisnuvannja i konkurenciju oznak sekuljarnoho, sakralʹnoho, sekuljarno-sakralʹnoho, sakralʹno-sekuljarnoho, bez zoseredžennja na odnij iz nych. Transliminalʹnistʹ ne zaperečuje, ščo publičnyj prostir može buty perevažno sekuljarnym, ale vona problematyzuje javyšče normatyvnoho vyključennja relihijnych symvoliv iz publičnoho prostoru. У центрі нинішніх суперечок про «західний» секуляризм дедалі частіше опиняється питання публічного простору. Попри те що в межах колективного християнського спадку публічний простір рідко вважається виключно нейтральним, непорозуміння і далі виникають – навколо зв’язку між секуляризмом та релігійним символізмом, особливо тим, що притаманний релігійним меншинам. Такий акцент змушує критично розглядати простір як сакральне або секулярне явище в політичних уявленнях, ставлячись до процесів секуляризації як до частини фрагментації сакрального та сакрального простору. Ми вводимо поняття транслімінального простору – різних видів простору, яким можуть приписуватися множинні та потенційно суперечливі значення. Концептуалізація публічного простору як транслімінального явища уможливлює співіснування і конкуренцію ознак секулярного, сакрального, секулярно-сакрального, сакрально-секулярного, без зосередження на одній із них. Транслімінальність не заперечує, що публічний простір може бути переважно секулярним, але вона проблематизує явище нормативного виключення релігійних символів із публічного простору. |
|---|---|
| ISSN: | 2789-1577 |
| Obras secundárias: | Enthalten in: Bogoslovs'ki rozdymi
|
| Persistent identifiers: | DOI: 10.29357/2789-1577.2024.22.1.1 |
