Religious and political changes in the process of postcommunist transformations
The question of the nature of postcommunist religious change is highly discursive. First and foremost, where exactly is the focus of change? Serious research suggests that they are the least obvious where there is a mass attraction for sacred and individual conversion to religion. Indeed, after the...
| Другие заглавия: | Релігійно-політичні зміни в процесі посткомуністичних трансформацій |
|---|---|
| Главный автор: | |
| Формат: | Электронный ресурс Статья |
| Язык: | Украинский |
| Проверить наличие: | HBZ Gateway |
| Journals Online & Print: | Загрузка...
|
| Fernleihe: | Fernleihe für die Fachinformationsdienste |
| Опубликовано: |
HO "Ukrai͏̈ns'ka Asociacija relihijeznavciv"
1999
|
| В: |
Ukrai͏̈ns'ke relihijeznavstvo
Год: 1999, Выпуск: 12, Страницы: 40-51 |
| Online-ссылка: |
Presumably Free Access Volltext (lizenzpflichtig) Volltext (lizenzpflichtig) |
| Итог: | The question of the nature of postcommunist religious change is highly discursive. First and foremost, where exactly is the focus of change? Serious research suggests that they are the least obvious where there is a mass attraction for sacred and individual conversion to religion. Indeed, after the overthrow of the Berlin Wall, the proportion of citizens of the countries of the former "socialist camp" who declare their own religiosity has increased, at times quite substantially. However, an increase in the number of declaring their own religiosity is due to factors that are, in fact, outside religion. In addition, we must take into account the unreliability of Soviet (and not only Soviet) sociological research, which deprives us of a serious comparative basis and the ability to confidently measure the extent of change. But at least two things can be said here confidently: firstly, the former USSR, and especially its "national outskirts", have never been countries of "mass atheism," and secondly, in those communist countries where the study of the religiosity of the population was carried out systematically and were deprived of ideological pressure (Poland, Slovenia), significant changes in the level of religious declarations did not occur. Питання про сутність посткомуністичних релігійних змін є вищою мірою дискутивним. Передовсім, де саме фокусуються зміни? Серйозні дослідження дозволяють стверджувати, що найменш очевидними вони є там, де відбувається масовий потяг до священного та індивідуальні навернення до релігії. Справді, після повалення Берлінського муру питома вага громадян країн колишнього "соціалістичного табору", які декларують власну релігійність зросла, часом доволі істотно. Однак збільшення числа декларуючих власну релігійність зумовлене чинниками, які знаходяться, власне, поза релігією. До того ж, ми повинні взяти до уваги ненадійність радянських (і не лише радянських) соціологічних досліджень, що позбавляє нас серйозної компаративної бази й можливості впевнено оцінювати масштаби змін. Але принаймні про дві речі тут ми можемо говорити впевнено: по-перше, колишній СРСР і особливо його "національні окраїни" ніколи не були країнами "масового атеїзму", а по-друге, в тих комуністичних країнах, де дослідження релігійності населення здійснювались систематично і були позбавлені ідеологічного тиску (Польща, Словенія), істотних змін у рівні декларацій релігійності не відбулося. |
|---|---|
| ISSN: | 2617-9792 |
| Второстепенные работы: | Enthalten in: Ukrai͏̈ns'ke relihijeznavstvo
|
| Persistent identifiers: | DOI: 10.32420/1999.12.1037 |