Religion and Church in the vision of Ivan Franko. To the Frankivsk anniversaries in 2016
In the well-known worldview and praxeologic typology of the Ukrainian man, which was held by M. Shlemkevich, the Frankivsk man is absent. At the same time, the researcher does not substantiate his vision of the peculiarities of the religiosity of Ivan Franko. Rather, he proceeded from the identifica...
Subtitles: | Релігія і Церква в баченні Івана Франка. До франківських ювілеїв 2016 року |
---|---|
Main Author: | |
Format: | Electronic Article |
Language: | English |
Check availability: | HBZ Gateway |
Journals Online & Print: | |
Fernleihe: | Fernleihe für die Fachinformationsdienste |
Published: |
HO "Ukraïns'ka Asociacija relihijeznavciv"
2015
|
In: |
Ukraïns'ke relihijeznavstvo
Year: 2015, Issue: 76, Pages: 36-47 |
Online Access: |
Presumably Free Access Volltext (lizenzpflichtig) Volltext (lizenzpflichtig) |
Summary: | In the well-known worldview and praxeologic typology of the Ukrainian man, which was held by M. Shlemkevich, the Frankivsk man is absent. At the same time, the researcher does not substantiate his vision of the peculiarities of the religiosity of Ivan Franko. Rather, he proceeded from the identification of free-thinking with atheism and did not recognize the existence of religious free-thinking among Ukrainians. Meanwhile, it is dominant. The fact is that the Church somehow perceive freedom of religion, freedom of religion, but each of them does not allow itself freedom In religion, freedom In its religion. Any deviation from the dogmas or canons, the arbitrary interpretation of certain provisions of the doctrine, and especially the anti-clericalism, is perceived as heresy, and ultimately qualifies as atheism. That is why Ivan Franko was uncomfortable with the church leadership of the Greek Catholics of Galicia, and the Orthodox enjoyed his works, where he criticized the Vatican, his policy on Slavs. About the work of the thinker, in which they considered worldview problems, did not even speak. В тій відомій світоглядно-праксеологічній типологізації української людини, яку провів М. Шлемкевич, франківська людина відсутня. Дослідник не обгрунтовує при цьому своє бачення особливостей релігійності Івана Франка. Скоріше він виходив з ототожнення вільнодумства з атеїзмом і не визнавав наявність релігійної вільнодумності в українців. А між тим вона є домінуючою. Справа в тому, що Церкви ще якось сприймають свободу релігії, свободу віросповідань, але кожна з них не допускає собі свободу В релігії, свободу В своєму віросповіданні. Будьякі відхилення від догматів чи канонів, довільне витлумачення окремих положень віровчення, а тим більше антиклерикалізм, сприймається нею як єресь, а зрештою кваліфікується як атеїзм. Саме тому незручним був Іван Франко для церковного керівництва греко-католиків Галичини, а православні користувалися тими його творами, де він піддавав критиці Ватикан, його політику щодо слов‘янства. Про праці мислителя, в яких ним розглядалися світоглядні проблеми, навіть не йшла мова. |
---|---|
ISSN: | 2617-9792 |
Contains: | Enthalten in: Ukraïns'ke relihijeznavstvo
|
Persistent identifiers: | DOI: 10.32420/2015.76.595 |