The Idea of Patriarchate of the UGCC in the Ukrainian Diaspora on the Eve of the Second Vatican Council
The article covers the development of the idea of patriarchal status in 1945-1962 within the Ukrainian Greek Catholic Church in the diaspora, focusing mainly on the third wave of Ukrainian emigration. After the Second World War, about 250,000 Ukrainian refugees found themselves in Western Europe (...
| Subtitles: | Ідея патріархату УГКЦ в українській діаспорі напередодні ІІ Ватиканського собору |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Electronic Article |
| Language: | English |
| Check availability: | HBZ Gateway |
| Journals Online & Print: | Drawer...
|
| Fernleihe: | Fernleihe für die Fachinformationsdienste |
| Published: |
HO "Ukraïns'ka Asociacija relihijeznavciv"
2020
|
| In: |
Ukraïns'ke relihijeznavstvo
Year: 2020, Issue: 90, Pages: 71-87 |
| Further subjects: | B
Patriarchal Movement
B Josyf Slipyj B Second Vatican Council B Ukrainian diaspora B patriarchate of the UGCC |
| Online Access: |
Presumably Free Access Volltext (lizenzpflichtig) Volltext (lizenzpflichtig) |
| Summary: | The article covers the development of the idea of patriarchal status in 1945-1962 within the Ukrainian Greek Catholic Church in the diaspora, focusing mainly on the third wave of Ukrainian emigration. After the Second World War, about 250,000 Ukrainian refugees found themselves in Western Europe (DP camps), from where in 1947-1955, they moved to the countries of North and South America, Western Europe and Australia. The growing role of the Church, which continued to play a significant role in their lives after their resettlement to the countries mentioned above, marked the experience of their stay in the DP camps. The DP camps became a place of a closer rapprochement between Ukrainian Greek Catholics and Orthodox Christians, one consequence of which was the appeals of a Ukrainian Greek Catholic bishops with a proposal to create a joint patriarchate with Ukrainian Orthodox, which would be in unity with Rome. On the other hand, the expansion of the geography of the presence of the UGCC and the founding of new metropolises in Canada and the United States brought to the fore the question of the unity of all structural units of this Church at the global level, which, as some believed, could have been secured by the patriarchal institution. Finally, the patriarchate was considered by the post-war Ukrainian emigration as a means of preserving the unity of the diaspora in the face of assimilation and disintegration. Furthermore, in the future, as an institution that could effectively help the Church revive at home after independence. The last aspect of the patriarchal idea had a significant impact on the emergence of the Ukrainian patriarchal movement, and its closeness to the goals set by the third wave of Ukrainian emigration provided that movement with a high level of massiveness and passionate vigorousness for the movement. У статті висвітлено розвиток ідеї патріархату в Українській Греко-Католицькій Церкві у діаспорі, із окремим фокусом на середовищі третьої хвилі української еміграції у 1945-1962 роках. Після завершення Другої світової війни близько 250 000 українських біженців опинились на території Західної Європи, звідки вони протягом 1947-1955 років розселились в країни Північної та Південної Америки, Західної Європи та Австралії. Досвід їхнього перебування в таборах переміщених осіб був позначений зростанням ролі Церкви, яка продовжила відігравати важливу роль в їхньому житті і після їх нього переселення до згаданих країн. DP-табори стали місцем зближення між українськими греко-католиками і православними, одним з наслідків чого стали звернення українського греко-католицького єпископату з пропозицією створення спільного патріархату з українськими православними, який був би в єдності з Римом. З іншого боку розширення географії присутності УГКЦ та заснування нових митрополій в Канаді і США висунуло на перший план питання єдності всіх структурних одиниць цієї Церкви на глобальному рівні, яку, як дехто вважав, міг забезпечити саме патріархат. Наостанок патріархат почав розглядатись українською повоєнною еміграцією, як засіб збереження єдності діаспори перед лицем асиміляції та дезінтеграції. А в майбутньому як інституція, що могла ефективно допомагати відродженню Церкви на батьківщині після здобуття нею незалежності. Останній аспект патріархальної ідеї справив значний вплив на постання Українського патріархального руху, а його близькість з цілями, які ставила перед собою третя хвиля української еміграції, забезпечила рухові високий рівень масовості і пасіонарності. |
|---|---|
| ISSN: | 2617-9792 |
| Contains: | Enthalten in: Ukraïns'ke relihijeznavstvo
|
| Persistent identifiers: | DOI: 10.32420/2020.90.2087 |